Бій під Крутами. Українські спартанці.

29 (16 за старим стилем) січня 1918 року - бій під Крутами.

  На початку січня "московський загін особливого призначення" під командуванням А. Знаменського зайняв Глухів і Кролевець, а частини Р. Берзіна - Бахмач і Конотоп. У Бахмачі три армійські групи - Берзіна, Знаменського і Єгорова з'єдналися під загальним командуванням М. Муравйова. Залізничний шлях зв'язував Бахмач із Києвом. Саме вздовж цього шляху і розвинули наступ об'єднані більшовицькі сили. Зупинити іх було нікому. Головні сили, підпорядковані Центральній Раді, були зосереджені на правобережжі, де стримували наступ на Київ фронтових збільшовизованих частин колишньої російської армії. Лише під станцією Крути на прогоні Бахмач-Ніжин нашвидкоруч зібраний загін під командуванням сотника Омельченка, який складався із 500 студентів, гімназистів-старшокласників і курсантів, спробував перепинити шлях російським більшовицьким військам. Більшість із них загинула. Ті, кому вдалося вціліти, розібрали колію і зуміли на декілька днів затримати наступ. Сталося це 16 січня 1918 року (за старим стилем).

Пам'ятник на Аскольдовій могилі.

 

Пам'ятник на Аскольдовій могилі.

19 березня 1918 р., коли більшовики вже залишили Київ, а в столицю повернулася Центральна Рада, тіла 30 юнаків, які загинули в бою під Крутами, були перевезені до Києва і перепоховані на Аскольдовій могилі. 

Відеофайл: 

 

"Україна: забута історія. Крути: молода кров"

"Крути. 100 років битви"